Korolyuk Volodymyr Semenovych
The Institute of Mathematics of the NAS of Ukraine with deep sadness and sorrow informs that on April 4, 2020, at the age of 94, a prominent Ukrainian mathematician, Member of the National Academy of Sciences of Ukraine Volodymyr Semenovych Korolyuk passed away.
His research mainly concerned the field of the Probability Theory, Mathematical Statistics, and Computer Science. His research activity was mainly at the Institute of Mathematics of NAS of Ukraine, where he worked since 1954, and lately he was an advisor to the Director of the Institute.
We extend our most sincere condolences to the family, friends and colleagues of the scientist in connection with this irreparable loss.
We invite everyone who knew V. S. Korolyuk and appreciated his contributions to the development of the probability theory and its applications to write on this page their condolences and to share the memories and thoughts about Academician Korolyuk, a scientist, a teacher, an extraordinary person.
Mykola Leonenko
Dear friends,
I was very saddened when I heard the news. Academician Volodymyr Semenovych Korolyk was remarkable man, and he made a difference in the lives of many people. It is really very tough for me to believe that now he is not with us. He was such a kind, gentle soul and would always help anyone is need. I will always remember his generous nature and remarkable mathematical talent. He made significant contribution to probability theory. When I was a student of Kyiv University he taught us advanced probability course and at the same time other lecturer delivered Korolyk’s theorem. For me he was a leaving classic.
Professor Mykola Leonenko
Cardiff University, Wales
United Kingdom
Кукуш Олександр Георгійович
Навчаючись на мехматі Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (так тоді називався КНУ), я слухав лекції Володимира Семеновича. Це був спеціальний курс, пов'язаний із збуреннями стохастичних систем. Уже доті В.С. (в моїх очах) був досить літньою людиною. Але читав лекції жваво, піднесено. Матеріал був непростий, проте ідейно і технічно все було зрозуміло. Потім ці лекції продовжив проф. Турбін. Це було у 1977-78 рр.
Володимир Семенович мене підтримав на етапі підготовки докторської дисертації у 1995 р. Він казав: нікому не цікава нумерація глав у Вашій роботі; Ви покажіть суть зробленого, труднощі, основні ідеї. Я цим і керувався.
В.С. був простою у спілкуванні, чуйною людиною. Світла йому пам'ять.
Анатолій Свіщук
Володимир Семенович Королюк був моїм Учителем. Він відкрив для мене чимало математичних таємниць. Будучи глибоким науковцем, він вимагав від своїх учнів точності, досконалості, довершеності. Часто це було нелегко, але з поваги до Королюка, ми шліфували доведення, висловлення, ідеї.
Володимир Семенович був прикладом інтелігентного ставлення до людей. Він терпляче переконував, уважно слухав, непомітно підказував. І все це робив якось дуже природньо, іноді навіть жартома.
Він був строгим, але глибоко людяним. Міг однією фразою жорстко розставити акценти, а міг впродовж тривалого часу ігнорувати, як він казав, білий шум.
Якось я мав серйозну зустріч з Володимиром Семеновичем. В цей час в був карантин у дитсадку, то я прийшов на зустріч з чотирирічним сином. Ми плідно попрацювали. Малого не було ні видно, ані чути. Він в цей час виймав шнурки з Королюкових черевиків. Успішно вийняв обидва. А Королюк - ані пари з вуст. Спокійно встав, взяв свої шнурки, та ще й похвалив сина за « хорошу роботу».
Для мене це був ще один урок. Я гадаю, що для мого сина також: він дотепер пам‘ятає цю історію.
Дякую Вам, Учителю!
Професор Анатолій Свіщук,
Університет Калгарі, Калгарі, Алберта, Канада
Александр Вадимович Булинский
Дорогие Нина Ивановна и Дима! Дорогие друзья и коллеги!
Примите, пожалуйста, самые искренние соболезнования в связи с кончиной выдающегося математика академика Владимира Семеновича Королюка.
Мне посчастливилось быть знакомым с этим удивительным человеком. Всегда с удовольствием вспоминал и вспоминаю встречи с ним. Сильное впечатление оказывала увлеченность наукой, которая исходила от Владимира Семеновича. Он внес огромный вклад в развитие теории вероятностей и в укрепление связей между различными научными школами. Думаю, что о математическом творчестве В.С.Королюка коллегами будет написано отдельно.
Кроме того, приятно сказать, что Владимир Семенович был очень доброжелательным и жизнерадостным человеком. Еще в прошлом веке на Вильнюсских конференциях, а также на конференциях в Киеве я обратил внимание, какая красивая и счастливая пара - Владимир Семенович и Нина Ивановна, каких славных детей они воспитали!
Владимир Семенович являлся настоящим спортсменом, он увлекался большим теннисом. Я с восхищением вспоминаю, как легко он совершал прогулки по горам в день экскурсий во время конференции в Закопане (Польша), хотя по стандартным меркам имел солидный возраст.
Все, кто знали Владимира Семеновича, сохранят память о замечательном ученом!
Александр Вадимович Булинский, профессор кафедры теории вероятностей механико-математического факультета МГУ имени М.В.Ломоносова
Andriy Olenko
Володимир Семенович Королюк - один з фундаторів Української ймовірнісної і статистичної школи. Вагомий не лише його науковий доробок, але і внесок у виховання кількох поколінь українських імовірнисників і статистиків, адже він був керівником більше півсотні дисертацій, багато викладав. Пам"ятаю Володимира Семеновича ще з студенських років коли він читав нам спецкурси на мех-маті. Потім були наукові ймовірнісні семінари в інституті математики і мех-маті, різноманітні конференції, співпараця на кафедрі теорії імовірностей КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Останні 20 років співпрацювали в редколегії журналу "Теорія ймовірносней і математична статистика". Володимир Семенович залишався незмінним - енергійний, повний ідей і планів. Не віриться що він вже не з нами... Світла і вічна пам"ять йому.
А.Оленко, Ла Троб університет, Австралія
Мацак Іван Каленикович
Формально я не був учнем Володимира Семеновича Королюка.
Але великий вплив на мене мав республіканський семінар
по теорії ймовірностей в 1970-х - 1980-х роках
(в ті часи його називали "семінар Скорохода-Королюка ").
Фактично на цьому семінарі я зрозумів, якою повинна бути
справжня математика.
На жаль у мене було небагато контактів з Володимиром
Семеновичем.
Пам'ятаю десь у середині 2000-х років я детально познайомився із
знаменитою роботою Б.В.Гнеденко, В.С.Королюк,ДАН СССР, 80(1951),
присвяченій статистикам Колмогорова-Смирнова.
Як результат - стаття трьох авторів: Є.О.Луценко, О.В.Маринич, І.К.Мацак
"Деякі застосування методу Гнєденка-Королюка до емпіричних розподілів".
Володимир Семенович у розмові зі мною позитивно оцінив її.
Пізніше вона була надрукована у ж. Теорія ймовірностей та матем.
стистика, 78(2008).
Для мене, Володимир Семенович Королюк - це видатний математик, який стояв біля початків української школи теорії ймовірностей і який до кінця
свого довгого творчого життя залишався на її передових рубежах.
Глибокі співчуття рідним і близьким.
Володимир Кошманенко
Код королівської категоричності притаманний В.С. Королюку проявлявся як у науковому житті, так і у соціальних настроях.
Пам'ятаю його досить різкі репліки на Вченій раді стосовно різних суперечливих справ в Інституті математики, а також подій в Україні.
Так, в час суспільних колізій президента Віктора Ющенка і систематичному недофінансуванні науки, Володимир Семенович якось проголосив
"За комуняк був більший порядок". Його судження щодо наукових досягнень деяких співробітників також були відверто критичними.
Він знав собі ціну, легко сприймав нові ідеї, був публічно творчою особою, завжди підтримував конструктивні математичні пошуки і зародження
нових теорій. Так участь В.С. в роботі семінару з фрактального аналізу напевно зіграла вирішальну роль у становленні цього нового напрямку у
математичному діапазоні Києва. Позитивна оцінка результатів, які доповідалися на семінарі давали величезний стимул для творчості, Володимир Семенович
завжди проявляв активний інтерес до суті ідеї, хто б її не представляв. Вплив розуміння стохастичності явищ природи у синтезі із фрактальною картиною
побудови всесвіту привів до потужного потоку досліджень структури сингулярних випадкових розподілів (А. Турбін, М. Працьовитий, Г. Торбін).
Теорії динамічних систем конфлікту повезло менше. В.С. Королюк читав в оригіналі монографію "Стратегія конфлікту" лауреата нобелівської премії Томаса Шеллінга,
був під впливом цієї монографії і використовував деякі ідеї в своїй теорії сингулярних збурень складних систем.
Можливо тому він завжди приходив на мої доповіді на семінарах, темою яких були формули конфліктного перерозподілу випадкових величин. Дискретна версія цих формул
його не задовольняла. Але вивести ці формули у загальному випадку для ймовірнісних мір довго не вдавалося і В.С. не один раз повертався до цієї задачі.
Коли я все ж таки вивів ці формули виходячи з класичного розкладу Гана-Жордана для зарядів та теореми Баєса і виступав з доповіддю на Вченій раді Інституту, Володимир Семенович піднесено вигукнув "Я нарешті все зрозумів" \ -- для мене це була висока оцінка. На жаль, дирекція Інституту математики вже мало прислухалася до поглядів таких титанів
математичної думки як В.С. Королюк, Ю.М. Березанський та А.В. Скороход. Ні відділу, ані навіть лабораторії складних динамічних систем з конфліктною взаємодією створено не було. Науковий потенціал групи вчених майже повністю розсіявся.
В.С. Королюк брав активну участь у міжнародних наукових проєктах. Зокрема, я декілька раз перетинався з ним у Боні, здається, ну зовсім недавно.
Він ніколи не пропускав можливості поспілкуватися з нагоди якогось свята у колі колег з кавою і вишуканим коньяком. Передати мудрість свого життєвого досвіду,
ненав'язливо вплинути на погляди молодих науковців, тонко зауважити відмінність німецьких традицій і суспільних порядків, усе це робило його присутність дуже цінною, тому ми завжди намагалися запросити його до зібрання.
Вважаю, що Володимир Семенович прожив щасливе життя. Його внесок у розвиток математичної науки величезний. Його вплив продовжує тривати.
Вічна пам'ять академіку В.С. Королюку.
Єлейко Ярослав
Сумую разом з рідними, друзями, учнями і всіма, хто мав можливість в своєму житті спілкуватися або співпрацювати з Володимиром Семеновичем Королюком. Це непоправна втрата для української школи ймовірносників. Пішов з життя видатний вченмй, педагог який був одним з фундаторів в Україні потужної школи ймовірносників, яка гідно заявила про себе на весь світ. Я мав можливість виступати на наукових конференціях у його присутності і хочу сказати, що Володимир Семенович завжди ставився до людей дуже доброзичливо і готовий був запропонувати свою допомогу як в науковому плані так і в чисто людських проблемах. Його коментарі та зауваження завжди були дуже доречними і показували чи йду в правильному напрямку. Я вважаю себе одним із його опосередкованих учнів, тому що маю можливість займатись науковими проблемами, піонером і першопроходцем яких був Володимир Семенович.
Нехай буде земля пухом Дорогий мій Учителю. Ти завжди будеш в моїй памяті.
Agassi Melikov
Мне посчастливилось быть учеником Владимира Семеновича Королюка. Я поступил к нему в аспирантуры в начале 80-х годов прошлого века из отраслевого института с готовой задачей, посвященной к применению методов теории массового обслуживания в системах обеспечения нефтепродуктами. Тогда я заочно знал Владимира Семеновича как крупного специалиста мирового масштаба в области теории вероятностей и математической статистики. Потому опасался, что вряд ли он примет руководство над этой задачей прикладного характера. Однако он охотно согласился на руководство и давал мне очень ценные советы в период работы над диссертацией, внимательно читал статьи и правил их. Я потом узнал, что Владимир Семенович является одним из первых программистов в бывшем Советском Союзе и даже был одним из авторов первой книги по программированию на русском языке (соавторами были Б.В. Гнеденко и Е.Л. Ющенко). По этой причине он очень хорошо разбирался в задачах прикладного характера.
Наряду с теоретическими проблемами он высоко ценил работы прикладного характера и часто в беседах агитировал меня, чтобы я практически использовал методы теории фазового укрупнения состояний стохастических систем в задачах расчета и оптимизации систем массового обслуживания. К счастью, мне и моего соратнику (тоже ученику Владимира Семеновича - профессору Пономаренко Леониду Анатольевичу) удалось осуществить эту мечту Королюка. Когда мы представили ему первые результаты в этом направлении он очень обрадовался, внимательно прочитал их, перепроверил результаты и представил эти работы в авторитетный журнал Кибернетика НАН Украины (к месту будет отметить, что после нас и другие ученые из разных стран успешно применяли эту плодотворную идею фазового укрупнения состояний стохастических систем).
В период работы над кандидатской и докторской диссертациями Владимир Семенович всегда читал и обсуждал со мной результаты основных работ и содействовал их опубликованию в авторитетных журналах (благо он был членом редколлегии многих авторитетных журналов и в этом плане мне очень повезло). Естественно, я всегда хотел иметь совместную статью с ним. Однако его высокий научный рейтинг и уровень пугал меня, и я не мог набраться смелости просить его быть моим соавтором. Лишь только несколько лет тому назад я собрал все свои силы и попросил его быть моим соавтором в статьях, в которых он имел высокую долю участия. Он согласился и в этой связи трудно было описать мою радость. В итоге на сегодня у меня три статьи в соавторстве с Королюком и их я считаю своими самыми ценными работами.
Он был всесторонным ученым и отличным собеседником. После каждой личной встречи с ним я чувствовал себя окрылённым и счастливым человеком. Как жаль, что я больше не увижу своего великого Учителя. Его научные труды еще многие годы будут маяком для ученых-прикладников, которые используют и будут использовать предложенные им методы теории вероятностей и математической статистики.
Навсегда Ученик Владимира Семеновича Королюка
Агаси Меликов, член-корреспондент НАН Азербайджана, доктор технических наук, профессор
Лебєдєв Євген Олександрович
З глибоким сумом сприйняв звістку про смерть Володимира Семеновича Королюка. Життя цієї світлої людини складає фундамент, на якому побудована теорія ймовірностей в Україні. Його цінили і поважали в усьому ймовірносному світі. З В.С. Королюком мене познайомив В.В. Анісімов, який перший раз привів мене з доповіддю на семінар в інститут математики. Я й досі пам'ятаю цей семінар, емоційну, блискавичну реакцію В.С., його критичні зауваження, а головне - підтримку і поради. Після такого обговорення хотілося пацювати далі. На мою думку ніхто не вмів так поєднувати принциповість і бажання підтримати, допомогти. Цю підтримку я відчував і далі, коли долав бар'єри професійного росту. Володимире Семеновичу, велике Вам за це спасибі. За своє життя Ви згенерували багато напрямів і ідей, до останнього плідно, азартно працювали. На Ваших роботах навчалось моє покоління і будуть навчатись нащадки. Світла пам'ять академіку В.С. Королюку.
Ярослав Чабанюк, 21.04.2020.
З сумом отримав звістку про смерть Королюка Володимира Семеновича. Академіка НАН України, видатного вченого та Учителя. В.С. був одним з керівників моєї кандидатської, а пізніше і консультантом докторської дисертацій. За рахунок його неоціненної підтримки та опонування, захистились шість моїх аспірантів. Валадимиру Семеновичу було достатньо декількох влучних критичних зауважень до отриманих результатів робіт, щоб піднести дисертації на рівень завершенності. При цьому відкривались шляхи як для теоретичних досліджень так і для практичних застосувань в моделюванні випадкових процесів. Сприймаючи математику глибоко емоційно, В.С. принципово оцінював, як не зовсім вдалі результати своїх колег, так і видатні наукові здобутки. Це яскраво можна було спостерігати на пленарних засіданнях конференції MSTA в 2018 році, де Королюк В.С. мав блискучу доповідь та був присутній на слуханнях багатьох учасників. В 90-х я мав змогу проводити спільні відпустки з Володимиром Семеновичем в Карпатах. Поєднання чудової природи та щирих роздумів про математику зі сторони Королюка, надавали впевненості в виборі напрямків досліджень та отримання перспективних результатів. Його есе "Боже проведіння та математика" стало основою мого світогляду. Моє знайомство з В.С. відбулося на спільному семенарі по континуальних інтегралах, яке вів мій перший науковий керівник Козак Петро Прокопович. Пізніше Королюк В.С. вчив нас володіти властивістю прощати чужі помилки та образи. Життєві настанови та науковий азарт Володимира Семеновича завжди будуть з нами. Співчуття рідним та близькім. Вічна пом'ять Володимиру Семеновичу.
Надія Зінченко
Пішов з життя видатний вчений, талановитий педагог, мудра і доброзичлива людина, яка внесла неоцінений вклад у розвиток і міжнародне визнання української математичної школи з теорії ймовірностей. Пізніше багато буде сказано і написано про його науковий доробок. Мені хотілося б зупинитися на його людських якостях. Пам’ятаю Володимира Семеновича Королюка ще зі студентських років. На 3-му курсі він прочитав нам курс з теорії ймовірностей, і саме цей курс стимулював мій інтерес до моєї майбутньої спеціалізації. Згадую, як я складала екзамен з теорії ймовірностей: вдало відповівши на перші два питання з білету, я чесно зізналася, що з 3-м питанням щодо граничних теорем для сум н.в.в. я погано розібралась. «Ну і що, давай розбиратися! Коли ще можна грунтовно поговорити зі студентами, як не на екзамені» - спокійно сказав Володимир Семенович і з півгодини пояснював мені не зрозумілий до того матеріал. До речі, граничні теореми для випадкових процесів і сум випадкових величин є предметом моїх досліджень до сих пір. Назагал, ніколи (навіть у студентські роки і відразу по закінченні КНУ) я не відчувала бар’єру у спілкуванні з В.С. Королюком – відомим вченим, академіком, зав.віділом і зам.директором Інституту математики НАНУ. Дійсно, Королюк був не тільки визначним вченим-математиком, але і успішним адміністратором і організатором науки, якій в 70 -80 рр непростої радянської дійсності (в умовах боротьби з «інакомислієм», дисидентами і т.п.), у своїй адміністративній діяльності спирався не на курс партії, а на засади демократичності, чесності, людяності, глибокої порядності, і багато зробив для встановлення контактів між різними науковими центрами і подальшому розвитку київської імовірнісної школи, заснованої ще його вчителем Б.В. Гнєденко. Молоді колеги завжди могли розраховувати на його підтримку, що не виключало критичний і неупереджений аналіз їх робіт. Мені особисто Володимир Семенович суттєво допоміг при захисті кандидатської і докторської дисертацій; але на його допомогу можна було розраховувати не лише у професійній діяльності. Так, у 1987 р. після операції мені потрібні були ліки, яких не було у звичайних аптеках. Королюк випадково почув про це, і через тиждень я отримала ці ліки, які він дістав у лікарні «Феофанія», до якої мав доступ в силу свого звання і посади.
Таке унікальне поєднання математичного таланту, педагогічної майстерності, людяності і порядності, життєвої мудрості і організаційних здібностей створювало навколо нього атмосферу сприятливу для справжнього наукового життя і подальшого розвитку київської математичної школи. Не віриться, що Володимир Семенович вже не з нами... Світла і вічна йому пам’ять.
Дмитрий Сильвестров
Дорогие коллеги,
Очень печально было получить известие о кончине Владимира Семеновича Королюка.
Владимир Семенович - один из основателей замечательной Украинской школы теории случайных процессов.
Для многих поколений Владимир Семенович был примером выдающегося учёного, истинного интеллигента, с активной и созидательной жизненной позицией.
Я и моя семья всегда будем помнить лекции, семинары, советы и поддержку в самых разных ситуациях, встречи и беседы с Владимиром Семеновичем.
С уходом Владимира Семеновича закончилась прекрасная эпоха.
Светлая память учителю и другу!
Профессор Дмитрий Сильвестров
Стокгольмский университет, Швеция
Кузнєцов Микола
Дуже важкий період для Української науки. За останні пів року пішли із життя непересічні особистості, вчені, які створили надпотужні українські школи теорії ймовірностей та її застосувань, – - мій Учитель Ігор Миколайович Коваленко і от тепер Учитель Ігоря Миколайовича - Володимир Семенович Королюк. З Володимиром Семеновичем мене пов'язує ціла епоха. Ще із студентських років я був постійно присутнім на його семінарах як в Інституті математики, так і в Університеті. Це були щасливі роки, коли наука була ще потрібною і коли Великі люди своїм прикладом показували нам молодим, як треба відноситись до науки. З кожною людиною, яка йде від нас, йде і частина твого життя. Кожна мить спілкування - це той неоціненний здобуток, який назавжди лишиться у пам'яті. Володимир Семенович був дуже доброю людиною, легко було з ним спілкуватись, цікаво і корисно слухати його поради. Важко усвідомити та погодитись із тим, що Володимира Семеновича вже з нами немає, бо пам'ять тримає кожну мить спілкування. Нехай Там йому буде добре, затишно і спокійно, він це заслужив своїм самовідданим життям. Світла пам'ять Володимиру Семеновичу, Учителю мого Учителя! Микола Кузнєцов, Інститут кібернетики
Асаф Гаджиев
Уважаемые коллеги, с прискорбием узнал о кончине выдающегося ученого-математика, академика Владимира Семеновича Королюка. Он внес существенный вклад в развитие современной теории вероятностей, с его именем связаны важные результаты и теоремы, которые по праву носят его имя. Я познакомился с Владимиром Семеновичем в Москве, дома у Бориса Владимировича Гнеденко, который с особым уважением относился к Владимиру Семеновичу. Позже в 1978 году мы подружились в Загульбе (Баку) на школе-семинаре по теории массового обслуживания, куда он приезжал с очаровательной супругой Ниной Ивановной. Будучи прекрасным математиком и высоко образованной личностью, у Владимира Семеновича был дар собирать вокруг себя талантливых молодых математиков. Его доброжелательность и умение ставить новые задачи привлекали молодежь. Сегодня по праву можно сказать, что Владимир Семенович создал школу, которая продолжает его дело и предствители этой школы работают в различных уголках мира, достойно представляя своего учителя. Это был сильный, разносторонний и волевой человек, прекрасно разбирающийся в искусстве. Владимир Семенович был ярким представителем всемирно признанной советской школы теории вероятностей и его ученики достойно продолжают его дело сегодня.
Те кто были знакомы с Владимиром Семеновичем, навсегда запомнят его яркий талант, глубокий интеллект и умение передавать следующему поколению знания и опыт.
Дорогие коллеги, уважаемая Нина Ивановна, примите самые искренние соболезнования в связи с утратой крупного ученого, замечательного человека и прекрасного друга.
Асаф Гаджиев, академик Национальной Академии наук Азербайджана.
Юлія Мішура
Дуже сумно, що величні постаті ймовірнісної та і взагалі математичної української школи, наші вчителі, відходять у вічність. З глибоким сумом ми дізнались, що від нас пішов всіма нами любимий і дуже шанований Володимир Семенович Королюк. Скільки він виховав учнів, і скільком людям передав своє математичне натхнення і своє беззаперечне відношення до математики як основного засобу існування! В ньому поєднувались, здавалось би, протилежні риси-- і доброта, і безкомпромісність, і м'яке ставлення до людей, і в разі потреби, жорстке відстоювання своєї позиції. Але основне--любов до математики, він просто дихав нею, як люди дихають киснем, і так все життя. Мені довелось не тільки слухати лекції Володимира Семеновича, а і приймати участь в науковому семінарі, який він організував в 80-і роки минулого століття в Інституті математики. Це було надзвичайно цікаво-- спостерігати, наскільки швидко і глибоко він розкопував кожну нову теорему і як швидко сприймав нову інформацію. Це спілкування надихало і давало приклад, якому хоч і непросто було, але дуже хотілось слідувати. Справжній академік! Видатна людина, світла йому пам'ять!
Інститут прикладної математики і механіки НАН України
Пішов з життя всесвітньо відомий видатний український математик, академік НАН України, Володимир Семенович Королюк. Володимир Семенович, разом з академіками НАН України Борисом Володимировичем Гнеденко, Анатолієм Володимировичем Скороходом, член-кор. АН УРСР Йосипом Іллічем Гіхманом був фундатором в Україні потужної школи теорії ймовірностей, математичної статистики та їх застосувань, яка гідно заявила про себе на весь світ.
Плідну наукову й науково-організаційну роботу Володимир Семенович поєднував з педагогічною діяльністю та науково-виховною роботою. Під його керівництвом понад 40 математиків захистили кандидатські дисертації і 10 – докторські.
Колектив Інституту прикладної математики і механіки НАН України висловлює глибоке співчуття рідним та близьким Володимира Семеновича. Поділяємо Ваші біль та горе і звертаємось до Вас зі словами підтримки. Нехай світла пам’ять про талановитого вченого назавжди збережеться у наших серцях.
Колектив Інституту прикладної математики і механіки НАН України
Малик Ігор Володимирович
Дуже шкода, що з життя пішов Великий Вчителель, Велика Людина, один з піонерів Математичної думки в Україні.
З Володимиром Семеновичем мені пощастило познайомитися у 2008 році, коли Він читав лекції по напівмарковським процесам у Чернівецькому національному університеті. Найперше що мене вразило у ВС (так Володимир Семенович завжди підписувався в листах) це вміння просто пояснювати дуже складні речі. Ця риса і робила його Великим Вчителем.
Ще однією невід'ємною рисою характера Вчителя була життєва мудрість, яка відображалася у спілкуванні з людьми. Ця риса притягувала до себе людей, про що свідчить велика наукова школа, залишена нашим вчителем.
З гордістю можу сказати, що я знав Володимира Семеновича, він був і є моїм Вчителем.
Володимир Семенович прожив достойне життя, яке варте наслідування! Світла пам'ять Видатній Людині та Великому Вчителю!
Volodymyr Anisimov
Dear colleagues and friends,
With deepest sorrow I heard the news that the prominent scientist, Academician of the
National Academy of Sciences of Ukraine Professor Volodymyr Semenovych Korolyuk is no longer with us.
It is difficult to overestimate the impact that Volodymyr Semenovych had made in different areas of probability theory, stochastic processes, mathematical statistics and computer sciences. His pioneering works are recognized all over the world.
I met Volodymyr Semenovych when I was a 3rd-year student of the mechanical-mathematical faculty at Kiev State University and participated in the Ukrainian seminar on Probability Theory organized jointly by him and A.V. Skorokhod. This seminar had made a huge impact not only on my scientific growth, but I believe on many other participants as it was very interesting and useful to watch various uncompromising discussions related to the very modern directions of probability and stochastic processes.
I remember that when I’ve made a talk at this seminar myself a year later on some asymptotic results for Markov processes with transition probabilities of different orders, someone from the audience asked me, where did you take this material? And Volodymyr Semenovych immediately answered “From his head”. It was funny but very encouraging.
Volodymyr Semenovych had made a great influence on my scientific career. He was a referee of my diploma thesis, and also the referee of both, PhD and ScDr, theses.
He established the pioneering directions on the asymptotic aggregation of state space of random processes and also limit theorems for random evolutions, that inspired me to work in parallel in these areas developing other constructive approaches and considering various applications to queueing models using switching processes.
I am very proud that Volodymyr Semenovych was one of my Great Teachers.
Volodymyr Semenovych continued the active research work until the last days of his life.
This is the irreplaceable loss for the world science and Ukrainian mathematical school. Volodymyr Semenovych will stay forever in the memory of all those, who had a luck to know him, as an outstanding Scientist, inspiring Teacher and very kind and respectful Person.
Volodymyr Anisimov,
Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Professor, Doctor of Science,
Center for Design & Analysis at Amgen Inc., London, United Kingdom
Роман Кушнір
5 квітня 2020 р. Відділення математики НАН України
Інститут математики НАН України
|
Колективи Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України та його Центру математичного моделювання глибоко сумують з приводу смерті радника при дирекції Інституту математики НАН України, видатного українського вченого-математика, академіка НАН України Королюка Володимира Семеновича та висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, колегам і учням покійного.
Впродовж багатьох років математики Львова з великою приємністю і користю спілкувалися з Володимиром Семеновичем як у Львові, так і у Києві, багато з них завдячують йому своїм науковим зростанням, а Західний науковий центр НАН України – розвитком досліджень з теорії ймовірностей у ньому.
З вдячністю і сумом згадуватимемо його.
Від імені колективів ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України та його Центру математичного моделювання:
Р.М. Кушнір, Г.С. Кіт, В.О. Пелих, Я.Д. П’янило, Ю.В. Токовий, М.М. Войтович, О.Р. Гачкевич, А.В. Загороднюк, О.З. Кравчишин, В.О. Міщенко, В.М. Петричкович, М.М. Симотюк, Є.Я. Чапля, В.Ф. Чекурін
Ясинський В.К.
Чернівецькі математики пам’ятають часи, коли святий Володимир Семенович працював у Чернівецькому національному університеті! Це були двохтисячні роки.
Володимир Семенович читав лекції та займався наукою з ймовірнісною школою цього університету. Він щиро ділився своїми останніми науковими РЕЗУЛЬТАТАМИ!!!!
Володимир Семенович підтримував науку щодо опoнування кандидатських та докторських дисертацій!
Він дуже чекав червневу конференцію 2020 року, яка буде присвячена 95-річчю з дня його народження. Він казав, що буде вести сидячи засідання секції, бо вже важкувато писати великими літерами на доповіді…….
Щира, добра, СВІТЛА, безкорисна і талановита, як математик-ймовірнісник ЛЮДИНА завжди залишиться в серцях математиків і всіх людей, хто спілкувався з ним !!!
Він ділився без всякої для СЕБЕ вигоди останніми ІДЕЯМИ і Результатами!!!
Думаю що БОЖЕНЬКА, без сумніву, знайде місце у РАЮ для ВОЛОДИМИРА СЕМЕНОВИЧА !!!
Земля пухом ВАМ, дорогий Володимире Семеновичу!!
Академік Академії наук Вищої школи УКРАЇНИ
доктор фізико-математичних наук, професор
Ясинський В.К.
Профессор МГУ Екатерина Вадимовна Булинская
Кончина Владимира Семеновича Королюка -- это большая потеря для теории вероятностей и всех, кто знал его лично.
Последний раз я видела Владимира Семеновича в Москве на конференции по теории надежности. Он выступил с интересным докладом, был в хорошей физической форме и не терял чувство юмора. А до этого приходилось общаться с ним в Польше, Закопане, и ходить по горам, где он мог показать пример многим молодым. Конечно, были встречи и на конференциях в Вильнюсе, Киеве (по случаю 90-й годовщины со дня рождения его учителя Бориса Владимировича Гнеденко), Москве и других городах. И всегда он был очень доброжелательным человеком, готовым поделиться своими знаниями.
Владимир Семенович -- выдающийся ученый и замечательный человек, память о котором навсегда останется в наших сердцах.
Просьба передать мои соболезнования Нине Ивановне и всем родным и друзьям Владимира Семеновича.
N. Limnios
Volodymyr S. Koroliuk was a great applied mathematician, recognized worldwide for his many and very important contributions in Probability theory and Mathematical Statistics. He was also recognized for his gifted pedagogical talents by his students, PhD students and colleagues in Ukraine and in abroad. They will always remember him with gratitude and admiration. I spend long time with him during 90’s and 00’, and appreciated his advices and collaboration. I will always remember him as a great master, collaborator and friend. His watchword was “always ahead, new directions, new results”!
N. Limnios, Compiègne, France.
Стороженко Володимир Олександрович
Дуже сумно від усвідомлення того, що пішов з життя, мабуть, останній з тих учених, які довгий час були лицем Інституту математики. Того Інституту, в який я прийшов в 1959 році після закінчення механіко – математичного факультету Київського університету ім. Т.Г.Шевченка. Втім, Володимира Семеновича Королюка я зустрів на 5 років раніше, коли тільки розпочинав вивчати ази математики, а Володимир Семенович якраз розпочинав свою педагогічну діяльність на посаді асистента на цьому ж факультеті, отож я був одним з його перших студентів. Володимир Семенович вів в нашій групі практичні заняття з математичного аналізу. Заняття проходили цікаво, невимушено. В.С. умів спонукати до активної праці не тільки того, кого викликав до дошки, а всіх присутніх в аудиторії. Сам він делікатно коригував процес, міг непомітно підказати, а в особливо складних випадках особисто брався до справи. Тут ми набували первинного досвіду в пошуках оптимальних шляхів до розв’язку задачі в хащах карколомних аналітичних перетворень. Поступово з'являвся смак до роботи з формулами. Як педагог В.С. ніколи не навантажував нас менторськими сентенціями, але міг дати дружню пораду, зазвичай з власного досвіду. Пригадую, коли ми йому говорили про наші побоювання першої в житті екзаменаційної сесії, він нам сказав, майже дослівно, що ніколи не боявся екзаменів, бо йому цілком вистачало того, що він засвоював протягом семестру. Сесію ж вважав додатковим відпочинком --- займався спортом, ходив в кіно, швидко поправлявся (останнє тоді вважалося благом на противагу теперішньому повальному прагненню до схуднення). Ці слова запам'яталися, щоправда успішно застосувати на практиці цю «методу» здається ніхто не зміг.
Стати свідком основних наукових звершень Володимира Семеновича мені пощастило вже працюючи в Інституті математики. З теплотою згадую період, коли наш відділ загальної механіки і відділ теорії ймовірностей і математичної статистики, який саме тоді очолив В.С., розташовувалися поряд на другому поверсі двоповерхового будинку по вулиці Чекістів (тепер в. Пилипа Орлика). Тематика наших відділів була суттєво різною, а об’єднували нас обідні перерви, коли розгорталися запеклі бої з пінг понгу, в яких Володимир Семенович -- людина спортивна і азартна, не дуже часто, але брав активну участь. До пінгпожного столу сходилися майже всі співробітники, головним при цьому,звичайно, була не якість гри «спортсменів» чи результат, а сама атмосфера розкутості з дотепними репліками, жартами.
Будучи за вдачею глибоко інтелігентним і доброзичливим в спілкуванні, Володимир Семенович разом з тим був людиною принциповою, небайдужою і нетерпимою до явищ, які виходили за межі наукової етики чи взагалі людської порядності, умів публічно висловити свою позицію з цього приводу, називаючи речі своїми іменами.
Тепер, коли вже тобі самому невблаганний час відліковує дев’ятий десяток, а за вікном лютує чергова чума всього людства -- короновірус, все частіше звертаєшся до спогадів минулих літ, і в цих спогадах дарунком долі постають часи, проведені поряд і в спілкуванні з чудовими і Великими людьми, одним з яких був Володимир Семенович Королюк – видатний учений сучасності, людина сильна і красива, глибоко порядна і добра.
Саме після відходу таких людей, як не банально це звучатиме, пустішає Земля. Світла і вічна йому пам'ять!
Павел Кнопов
Я никак не могу поверить, что Владимира Семеновича уже нет с нами. Я с ним часто общался по телефону, на семинарах, на работе, в неофициальной обстановке и меня всегда поражали его жизнелюбие и неуемная страсть к работе и творчеству Он был одним из фундаторов украинской школы теории вероятностей, получившей широкое мировое признание во всем мире. Поражает очень широкий круг его научных интересов, которые касались не только теории вероятностей, но и многих других областей математики и кибернетики. Владимир Семенович был чрезвычайно талантливым ученым и не менее талантливым педагогом. Он воспитал целую плеяду блестящих математиков, всегда получал истинное удовлетворение от возможности поделиться своим идеями с коллегами и учениками. Благодаря своим человеческим качествам, авторитету выдающегося ученого и педагога Владимир Семенович пользовался большим авторитетом и уважением среди коллег и друзей. Своей преданностью науке, неумному желанию и умению находить новые математические задачи и нетривиальные подходы их решения он просто поражал своих коллег и учеников. Это был человек, глубоко преданный науке и пример того, как должен работать настоящий ученый. Светлая память выдающемуся ученому, педагогу и просто замечательному человеку.
Галина Сита
Сумна подія об’єднує нас сьогодні … На жаль, так побудоване життя… Мої щирі співчуття Ніні Іванівні та Дмитрію у зв’язку з непоправною втратою…
Відхід Володимира Семеновича у засвіти навернув мене на спогади 60-річної давнини, якими я спробую поділитися.
В кінці 50-х років минулого століття на механіко-математичному факультеті Київського університету була заснована нова кафедра математичного аналізу і теорії ймовірностей, яку очолив Йосип Ілліч Гіхман. Саме в ті роки до Києва після аспірантури в Москві повернулися й почали викладати в університеті молоді перспективні науковці Володимир Королюк, Анатолій Скороход, Володимир Михалевич, почав викладацьку роботу також Михайло Ядренко.
У 1959 році для студентів 3-го курсу була запропонована нова спеціалізація з теорії ймовірностей. Я тоді навчалася на 3-му курсі і обрала цю кафедру. Моїм науковим керівником став Анатолій Володимирович Скороход. І так з роками я стала свідком того, як розширилося в Києві коло дослідників з теорії ймовірностей і як дослідження київських математиків на протязі другої половини ХХ ст. досягли значного розвитку – з часом Київ став відомим у світі центром розвитку в ряді сучасних напрямків цієї теорії, серед випускників кафедри поступово виросли нові талановиті фахівці, які зараз успішно працюють не лише в Україні, а й займають керівні посади в інших наукових центрах світу.
Будучи ще студенткою мех -мату, я з приємністю спостерігала дружні товариські стосунки між співробітниками кафедри; молоді, енергійні, вони зачаровували нас не тільки своєю захопленістю наукою, але і своїм дружнім ставленням один до одного, своєю взаємною підтримкою і взаємовиручкою .
В грудні 1961 року нас, студентів 5-ого курсу, відпустили для підготовки дипломної роботи, а перед тим, за студентською традицією один з викладачів мав виголосити промову на «останньому дзвонику». Наш курс обрав для такої промови А.В.Скорохода – саме він читав на нашому курсі першу лекцію. Лекція була дуже цікава, інформативна, продумана, але … аполітична, на той час – шкідлива. Бо було висловлено думку, що «математика не має авторитетів: в математиці не можна сказати, що деяке твердження справедливо, бо так вважає такий-то, кожне твердження повинно бути логічно доведено», крім того, лектор жодного разу не згадав, що ми йдемо до світлого майбутнього – комунізму. З критикою промовця виступив декан факультету: «таку промову міг би виголосити і викладач капіталістичної держави, скажімо, США» – наголосив він. Це вважалося трохи не злочином в ті часи… Ми, студенти, були обурені промовою декана, а я навіть висловила свою незгоду з його думкою. Тому, незважаючи на рекомендацію кафедри, шлях до аспірантури в університеті до А.В.Скорохода мені був закритий.
І тоді Володимир Семенович запропонував зарахувати мене до аспірантури в Інститут математики, де він в той час вже завідував відділом. І певний час Королюк був моїм офіційним науковим керівником. Через деякий час моїм науковим керівником все ж таки затвердили А.В.Скорохода.
Відділ теорії ймовірностей і математичної статистики тоді знаходився на Печерську, на вул. Чекістів (тепер Пилипа Орлика), – одна невеличка кімнатка, місця навіть для співробітників не для всіх знаходилося, я туди приходила лише на семінари. Після семінарів я йшла додому, в бік Хрещатика. Іноді В.С. наздоганяв мене і ми йшли, обговорюючи проблеми, які торкалися моїх задач. Він поводився як добрий старший товариш, я не відчувала ніякої зверхності.
З тих часів пам’ятаю також підготовку до першої зимової школи в Ужгороді 1964 року. Це, здається, було перше наукове зібрання нового типу в усьому СРСР, яке очолив В.С.Королюк. Пам’ятаю, як ми усім відділом разом із В.С. друкували і клеїли конверти із запрошеннями для участі в цій школі. Пам’ятаю також мандрівку на гору Плішка під Ужгородом у вихідний день, де була зимова хатинка і прокладені спуски для лижників. Все це відбувалося під керівництвом і за активної участі В.С.Королюка.
Отже, Володимир Семенович, крім наукового хисту і активної творчої праці відрізнявся талантом керівника. По суті, усі заходи, які мали місце в ті далекі роки - школи в Кацивелі, міжнародні конференції (напр, Радянсько- японська 1991 року). наукові семінари в Будинку політосвіти (це також були зібрання з запрошенням коллег з інших міст) – все це відбувалося за ініціативою і при активній участі В.С.Королюка, під його керівництвом і наглядом.
З 1964 року А.В. Скороход був запрошений до роботи в Інститут математики і очолив в ньому «дружній відділ» – теорії випадкових процесів. Виступаючи на семінарах, або на Вченій раді в Інституті математики, я завжди відчувала присутність Володимира Семеновича, який своїми коментарями й запитаннями підтримував мене, як і інших співробітників нашого відділу.
Володимир Семенович був чуйною, небайдужою людиною . З вдячністю згадую схвалення Володимиром Семеновичем моєї ініціативи по проведенню конференцій пам’яті Г.Вороного (в одній з них він очолив програмний комітет), його захоплення і підтримку в 1997 році акції, що її запропонував швейцарський проф. Пітер Енгел – учасник конференцій Г.Вороного, – отримання Інститутом у подарунок з університету Берну 12 комп’ютерів і серверу. Пам'ятаю лист Володимира Семеновича з Бонну до начальника нашого відділу з протестом проти мого звільнення з роботи у грудні 2001 року. .. Тепер, після відходу Володимира Семеновича в потойбічний світ, я дізналася, що він захищав мене і в інших випадках, про які я раніше навіть і не здогадувалася…
Володимир Семенович прожив щасливе життя, він залишив після себе вдячну пам’ять серед колег і численних учнів. З його відходом у потойбічний світ ми сумуємо разом із його сім’єю і ще довго будемо відчувати себе осиротілими…
Светлана Афанасьева (Симонова)
Мне повезло – моим научным руководителем в аспирантуре был Владимир Семенович Королюк – талантливый математик и удивительный человек. В университете он был научным руководителем моих курсовых и дипломной работы.
Я поступила в аспирантуру Института математики в начале 1965 года. Считаю, что только благодаря Владимиру Семеновичу, его вниманию и помощи, мне удалось защитить кандидатскую диссертацию досрочно – в конце 1967 года.
Мы, аспиранты Владимира Семеновича, всегда восхищались своим научным руководителем, он был для нас путеводной звездой. Нам нравилось, что он не только блестящий математик, но и очень открытый и отзывчивый человек, способный конструктивно решать любые проблемы, не только математические. Мы могли видеть, как он прекрасно играет в теннис, катается на горных лыжах т и.д.
К Владимиру Семеновичу можно было подойти с любым вопросом, самым примитивным. Помню, как-то у меня возникли трудности с решением системы уравнений – не хватало одного условия. Что меня поразило – он мгновенно понял ситуацию и дал ответ.
Владимир Семенович всегда был готов прийти на помощь и спустя много лет после аспирантуры. Например, когда у меня возникли трудности с переменой места работы, он помог мне устроиться на кафедру прикладной математики в КПИ.
Его Учителем был сам Борис Владимирович Гнеденко. Владимир Семенович очень бережно относился к памяти своего учителя. Помню, как во время празднования своего 80-летия он с гордостью сказал мне, что у него есть все (!) работы Бориса Владимировича ( на тот момент его сыну – Дмитрию Гнеденко , который занимался и занимается изучением наследия своего отца, удалось найти около 100 работ).
Как известно, в 2012 году в Киеве проходила международная конференция, посвященная 100-летию со дня рождения Бориса Владимировича Гнеденко. Вскоре после нее я решила написать воспоминания о Борисе Владимировиче Гнеденко, которого знала еще с детства. Я отослала их в МГУ Дмитрию Борисовичу, а один отпечатанный экземпляр, конечно, подарила Владимиру Семеновичу. Он его прочитал с удовольствием и сказал, что нужно попросить Диму, чтоб они были изданы.
В последние годы мы виделись очень редко - в основном на юбилеях В.С., но, как ни странно, успевали обсуждать серьезные проблемы – о Боге, о жизни, о долголетии. В.С.говорил, что человек живет до тех пор, пока у него есть интерес к жизни. Как-то я высказала предположение, что, может быть, он побьет рекорд Букреева, на что В.С. сомнительно покачал головой и сказал: «При нашей экологии…»
Я всегда старалась не забыть поздравить Владимира Семеновича с днем рождения 19 августа. Я надеялась поздравить его и в это году с круглой датой – ведь ему исполнилось бы 95 лет.
Но у Бога были свои планы на этот счет.
Спасибо Богу за то, что Он дал возможность прожить Владимиру Семеновичу такую долгую, счастливую и плодотворную жизнь!
Тамилла Насирова
С глубоким прискорбием и болью в душе получила известие о кончине Королюка Владимира Семеновича. Его вклад в развитии современной теории вероятностей и математической статистики неоценим. С именем Владимира Семеновича связаны важнейшие результаты в этой области. Он был одним из основателей советской школы теории случайных процессов.
Впервые я его увидела в 1959 году в Институте Математики Академии Наук Украинской ССР, когда я училась в аспирантуре под руководством Бориса Владимировича Гнеденко, у которого были близкие и доверительные отношения с Владимиром Семеновичом. Каждую неделя мы участвовали на семинарах, где Владимир Семенович часто выступал с интересными докладами. Позже, когда я переехала на учебу в Москву в МГУ, мы постоянно виделись на конференциях в Ужгороде, Вильнюсе, Тбилиси, Киеве и в других городах. Наряду с глубокими знаниями Владимир Семенович обладал высокими нравственными качествами. Благодаря сочетанию высоких нравственных качеств, профессионализма и глубоких знаний Владимир Семенович пользовался большим авторитетом и уважением среди друзей и коллег. Ученики и последователи Владимира Семеновича в разных уголках земного шара сегодня достойно продолжают дело начатое своим Великим Учителем. Его жизнь и деятельность являются яркими примерами беззаветного служения Родине и науке. Пройденный им путь — это ярчайший пример для последующих поколений ученых, яркая страница в истории страны, Академии наук.
Дорогие Нина Ивановна и Дима! Уважаемые друзья и коллеги! Примите самые искренние соболезнования в связи с утратой выдающего ученого, замечательного человека и прекрасного друга.
Светлая память о Владимире Семеновиче навсегда останется в памяти и в сердцах близких и друзей, коллег и учеников.
Тамилла Насирова, доктор физико-математических наук, профессор. НАН Азербайджана
М.М. Диесперова
Посвящение любви и признательности.
Смягчается времён суровость,
Теряют новизну слова.
Талант– единственная новость,
Которая всегда нова.
Б. Пастернак
Писать о Владимире Семёновиче для меня значит вспомнить почти всю мною прожитую жизнь, потому что я познакомилась с ним в далеком 1953 году. Не при первой встрече, а немного позже мне, ещё такой молодой, вдруг открылась догадка, что нет радости более надежной, чем талант другого человека, единственно позволяющий быть постоянно очарованным этим человеком. Какие-то миги бытия мерещатся мне, как иллюстрация того, каким он был.
1953 год: для него это было время надежд и достижений: он вернулся из Артёмовска, поступил в аспирантуру и работал над кандидатской диссертацией. Это было время, когда его любимый на всю жизнь Учитель – Борис Владимирович Гнеденко уезжал в ГДР, а он должен был уезжать в Москву, заканчивать свою учёбу в МГУ под руководством А.Н.Колмогорова.
Так случалось в его жизни, что жизнь поворачивалась к нему счастливой случайностью: вот и тогда вместе с ним в Москве оказались еще два ученика Бориса Владимировича – В.С.Михалевич и А.В.Скороход. Они остались на всю жизнь друзьями, все стали академиками и известными учёными. Уже с самого начала их дружбы Владимир Семенович признавался неоспоримым авторитетом: он руководил их бытом (общая касса доверялась только ему), их свободным временем (устраивал походы в театры и кино) и их учёбой (советовал семинары и лекции, которые нужно посещать). Сам он за год пребывания в МГУ успел прослушать не только лекции А.Н. Колмогорова, Л.А.Люстерника, Е.Б. Дынкина, посещать их семинары, но и прослушать ряд лекций по прикладной и вычислительной математике, в том числе курс А.А.Ляпунова.
В 1954 году, 29 июня он защищает диссертацию, на защиту приезжает А.Н.Колмогоров, а на следующий день в Киеве наблюдается полное солнечное затмение – как знак, что Владимир Семенович был романтиком.
В 1956 году мы жили в Феофании. Вспоминается праздник на Ивана Купала для всех сотрудников лаборатории вычислительной математики ИМАН УССР (который потом перерастёт в Институт кибернетики АН УССР через ВЦАН УССР).
Около лаборатории горит большой костёр, кругом народ, весь молодой, весёлый и москвичи с нами. Тогда к нам любили приезжать Р. Добрушин, В. Золотарёв, Ю.Прохоров. Песни, пляски... костёр слегка догорает и все дружно начинают через него прыгать, кто благополучно, а кто слегка поджарившись. Вдруг Владимир Семёнович предлагает пробежаться к святому источнику. С криком, смехом все туда бегут, тем более, что хочется пить. Под источником ёмкость, где собирается вода, а потом оттуда вытекает ручейком. Кто-то пьёт воду, кто-то просто пляшет вокруг источника, подходит Владимир Семёнович, опускает руку в ёмкость (время поздний вечер, уже темно) и... о чудо! В руках у него бутылка шампанского! Восторг и упоение. Откуда-то появляется посуда, в которую разливается шампанское, весело! Конечно, мы с ним заранее положили бутылку в источник, но в этом не признаёмся.
Да, он был романтиком и в жизни, и в науке. Чистый вероятностник, он придумывает адресное программирование и к 1958 году подготавливает к печати книгу по программированию совместно с Б.В. Гнеденко и Е.Л. Ющенко, которая выдержала несколько переизданий. Так получилось, что мы отдыхали на Десне в компании с В.М. Глушковым, который к тому времени (1957 г.) уже вынашивал идею Института кибернетики АН УССР, не имея ещё ВЦАН УССР. И В,М Глушков очень агитировал В.С.Михалевича, В.С.Королюка. и А.В. Скорохода. перейти к нему на работу. Владимиру Семёновичу обещали отдел, быструю защиту докторской, отдельную квартиру и все мыслимые блага, если он согласится. Но в то время уже концепция Виктора Михайловича сильно расходилась со взглядами Бориса Владимировича и поэтому вопрос о переходе на работу из сферы материальной переходил в сферу моральную. Поэтому Владимир Семёнович отказался.
И всюду, где была возможность благородного поведения, он выступал как благородный человек и осуществлял это поведение независимо от того, чем это ему грозило.
Он был философом. Тогда, в те времена, интеллигенция должна была всю жизнь изучать философию марксизма-ленинизма, чтобы постичь её окончательно. Такой кружок был и в лаборатории, в Феофании, и руководителем его был Владимир Семёнович. Он решил начинать изучение этой науки с восточной философии, а именно, с конфуцианства и с буддизма. Это было очень интересно, но очень быстро наш кружок прекратил своё существование, но его, да и наш интерес к главным вопросам бытия: кто мы, в чём цель нашего существования и для чего существует мир – остался с нами на всю жизнь.
Его опекала его собственная звезда, которая привела его к Нине Ивановне. Нина – это его Муза, Нина – хозяйка очага, теплого и отрадного для родных и желаемого для друзей, Нина – источник радушия. И судьба его совершенно замкнута и счастлива. Он ни в чём не провинился перед своей звездой и в судьбу его никаких поправок вносить не нужно. Он не только сотворил своё направление в науке, он сам был наука в непостижимом идеале, или лучше сказать в высочайшей степени благородства Учителем.
Его смерть стала убылью в науке, потерей в математике и в Академии наук Украины, а для нас и прощанием с целой эпохой в теории вероятностей и математической статистике. Это он и его окружение своим вкладом в науку в разное время общего времени создали эту эпоху, а теперь они ушли.
Невозможно вернуть человеку то, чем ты ему обязан, когда его уже нет. Это называется скорбь, но это и есть по-видимому дань любви.
Братійчук Микола
З великим сумом сприйняв звістку, що пішов з життя видатний вчений, талановитий математик, педагог та просто чудова людина Володимир Семенович Королюк. Мені поталанило бути його учнем а наше перше знайомство відбулося в 1973 році на спецкурсі з теорії випадкових процесів на механіко–математичному факультеті Київського університету. Він був керівником моєї дипломної праці а потім кандидатської дисертації та науковим консультатом докторської. Його стиль наукового керівництва робив з нас, його аспірантів та учнів, які просто любили математику, математиками. Напевно це було дякуючи тому, що він ніколи не займався дріб’язковою опікою а давав своїм учням можливість «набивати гулі». В нього була чудова наукова інтуїція і він часто міг подивитися на задачу з іншої, часто несподіваної, сторони. Пам’ятаю як мені, ще тоді його аспірантові, коли я приходив до нього з отриманими результатами, він часом говорив:»я в цю формулу не вірю» або «цей напрямок розв’язування безперспективний і потрібно спробувати ось так». І майже завжди був правий. Він також був ворогом всякої бюрократії та канцелярщини. Пам’ятаю, що коли в 1974 році Інститут Математики не отримав місця в аспірантуру з теорії ймовірностей, то Володимир Семенович зробив все щоб я поступив у відділ функційного аналізу, де було місце, і лише наступного року я був переведений у відділ теорії ймовірностей та математичної статистики, яким він тоді керував. Важко тепер сказати як би склалася моя доля, якби тоді верх взяла звичайна бюрократія. Мій, а також сум всіх його учнів, друзів та колег поглиблюється ще й тим, що склалися такі обставини, що практично ніхто з нас не зміг провести його в останню дорогу. Але я впевнений, що ми ще зберемося щоб вшанувати світлу пам'ять чудової людини- академіка В.С. Королюку.
Григорій Торбін
«Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану…» Л.Костенко
Сьогодні минає 40 днів як відійшов у вічність Володимир Семенович Королюк - Великий Математик, Вчитель, Особистість. Людина-Легенда, яка уособлює собою зоряну епоху розквіту української ймовірнісної школи, у розвитку якої роль Володимира Семеновича важко переоцінити.
Доля подарувала мені, моїй дружині і донькам можливість спілкуватись з Володимиром Семеновичем та його неймовірною дружиною Ніною Іванівною в Києві та Бонні під час роботи над DFG-проектами, під час велосипедних прогулянок вздовж Рейну, під час спілкування «української математичної діаспори» в Бонні. Неймовірна багатогранність, принциповість, інтелігентність, щедрість та мудрість Володимира Семеновича впливали на всіх без винятку, з ким він спілкувався. Я безмежно вдячний Володимиру Семеновичу за підтримку протягом багатьох років (Володимир Семенович був опонентом моєї докторської дисертації, всіляко підтримував дослідження фрактальних властивостей сингулярних ймовірнісних розподілів та їх застосувань, керував декількома українсько-німецькими DFG-проектами … ).
Зараз біля мене лежить унікальна книга у твердому помаранчевому переплетенні «Володимир Семенович Королюк. Творчий шлях» (К.:Інститут математики НАН України, 2009), у якій Володимир Семенович у захоплюючій формі розповідає про непрості випробування свого життя, про важливі (але іноді маловідомі) віхи розвитку теорії ймовірностей та кібернетики в Україні, розмірковує про взаємовідносини Вчителя та учнів, піднімає непрості питання наукової етики та наукової творчості, яскраво описує основні віхи власного творчого шляху (цю книгу, на моє глибоке переконання, необхідно перевидати значно більшим накладом, оскільки сила її впливу вражає). Щодня я бачу вазу з муранського скла, яку Володимир Семенович та Ніна Іванівна подарували моїй родині після захисту докторської дисертації в грудні 2008 року, але після 4 квітня 2020 року ця сімейна реліквія нагадує про те, що ...
Світла пам'ять про Володимира Семеновича житиме вічно в його учнях, учнях його учнів та учнях учнів його учнів …
Yakubjan Khusanbaev
Глубокоуважаемые друзья и коллеги,
Мы большим прискорбием узнали о кончине академика Владимира Семеновича Королюка.
Владимир Семенович был известным специалистом по теории вероятностей и математической статистики, и его достижения общеизвестны и признаны мировым сообществом.
Мы помним его как искреннего человека с большой душой и замечательного, заботливого педагога. Хорошо известны его заслуги как талантливого организатора науки. Киевская школа математиков внесла большой вклад в подготовку научных кадров для Узбекистана, и в этом немалый вклад принадлежит академику В.С. Королюку.
Мы хорошо помним, какими близкими друзьями были Владимир Семенович и наш учитель - академик Сагды Хасанович Сираждинов.
Мы разделяем боль утраты и переживаем её вместе с вами.
Передайте, пожалуйста, наши искренние соболезнования всем близким, родным и коллегам Владимира Семеновича.
От имени всех сотрудников Института математики им. В.И.Романовского Академии наук Узбекистана,
С глубоким уважением,
Академик Ш.А.Аюпов, академик Ш.К.Форманов, проф. М.Мирзаахмедов, проф. Я.М.Хусанбаев
Володимир Заяц
2020-й рік пройшовся спустошливим тайфуном по Київській школі ймовірності. Важко збагнути, чим ця школа завинила перед двома двадцятками. Якщо подивитися на 20 і 20 з іншого боку, виявиться що вже майже 40 років, як мені поталанило вперше побачити ВС. Трапилося це на київському мех-маті, де гіганти української науки читали нам лекції (про їх справжній масштаб ми, звичайно, дізналися вже потім). А. Скороход викладав нам річний курс з теорії випадкових процесів, а потім ще й курс із загальної теорії випадкових процесів (АВ на той час зацікавився книжками П. Мейєра та К. Деллашері та взяв спецкурс для п’ятикурсників мех-мату). А ВС прийшов до нас на курс з методів наукових досліджень. Це був предмет скоріше методично-філософського спрямування. Тоді я ще не здогадувався про те, що невдовзі прийду за розподілом до Інституту математики, до відділу ВС, в якому щойно створили нову лабораторію прикладної статистики під керуванням А. Турбіна. Перший інститутський спогад про ВС це якраз про те, що його не було на початку серпня 1983 року (відпустка), і не було кому підписати нам папірець про «інструктаж на робочому місці». Врешті решт хтось із співробітників відділу поставив свій підпис, чим засвідчив, що ми могли приступати до виконання службових обов’язків. Лабораторію було створено для наукової підтримки програми створення радянського космічного шатла. Нам доводилося аналізувати існуючі методи обробки статистичних даних та кожні три місяці звітувати в Москві, точніше, в Підмосков’ї, там де працював свого часу С. Корольов. Деколи вдавалося потрапити на театральні вистави в Москві. Досі пам’ятаю спектаклі з О. Гоголєвою/В. Соломіним в Малому та Р. Пляттом в театрі Мосради…
В Інституті на той час «вирували» ймовірнісно-статистичні семінари: Королюка-Скорохода, Скорохода, Скорохода-Далецького, локальний семінар, що ВС його організував із теорії випадкових еволюцій. Було важко, треба було намагатися зрозуміти доповіді на теми, про які в університеті чомусь нічого не розповідали ))) ВС завжди закінчував «свій» семінар побажанням нових успіхів доповідачу. Він керував, але його підлеглі «пресингу зверху» не відчували. Навесні 1984 року мене досить несподівано викликали до військкомату та відправили на медкомісію, яку я пройшов, і мені було наказано чекати мандатної комісії, яка могла застосувати до мене новий «розподіл». В той час «палав» Афганістан, і не можна біло виключати можливості отримати призначення туди. ВС знайшов можливість для мене бути зарахованим до заочної аспірантури в Інституті. На мандатну комісію мене вже не викликали. Коли ж я закінчив аспірантуру та захистився, «інтернаціональна місія СРСР» в Афганістані вже дійшла кінця.
ВС багато чому навчив мене в математиці та поза нею, і це при тому, що його учнем, формально кажучи, я не був. На протязі майже 40 років, що мені довелося спілкуватися із ВС, я хіба що «півтора рази» бачив його роздратованим. Тобто, епсілон, майже нуль. А доброзичливість, підтримка, радість від зустрічей – ЗАВЖДИ. Одного разу вдалося отримати піврічний грант для ВС на наукову роботу та читання лекцій в Universitat Autònoma de Barcelona. Чудовий час, коли можна було поєднувати роботу з відвіданням різних туристичних пам’яток. А також насолоджуватися моментами спілкування, як з ВС, так і з Ніною Іванівною. До речі, і пудель Лотті теж була разом з ними ))) В Музеї Далі в Фігерасі чудово пам’ятаю, як ВС зметикував, як можна за допомогою його окулярів бачити трансформацію картин Далі шляхом віддалення і «зекономити» таким чином монетки, що – за стандартного перебігу подій – треба було кидати до бінокулярної машинки. Тобто творча фантазія у нього завжди була напоготові. І справа, звичайно, була не в монетках, а у відкритті чогось нового. Згадується також, як одного разу він залишив вдома квитка на літак по дорозі до Києва на сесію НАН, і ми це виявили тільки в аеропорті. На той час сісти на літак за відсутності «паперового» екземпляра квитка було майже неможливим. І поки я, порушуючи всі обмеження швидкості, «летів» на машині до їх квартири в університетському містечку і потім назад до аеропорту, Ніна Іванівна разом зі моєю мамою змогли створити це «майже», і ВС попав на рейс.
На конференції в Києві, присвяченій вчителеві ВС, Б. Гнеденку, мені вдалося зробити чудову фотографію ВС, що дивиться на портрет БВ. Цей портрет БВ я багато разів бачив у ВС вдома, це робота Дмитра Королюка.
Такого життя, що прожив ВС, треба заслужити. І сум від звістки, що прийшла до нас на початку квітня, стократно перекривається вдячністю ВС за його життя, творчість, оптимізм, за моменти спілкування з ним, що зберігуться назавжди.
Vladimir Zaiats, Lecturer, Universitat Autònoma de Barcelona
Guglielmo D'Amico
Many of you who will read these words already know the name of Volodymyr S. Koroliuk and his fame. His scientific work has been very successful and is still a source of inspiration. To all those who have not had the fortune to meet him in person, I would like you to imagine him as I remember:
"deep look, lively eyes that speak to you with wisdom and kindness"
Ciao Professore!
G. D'Amico, Chieti, Italy
Дубко В.А.
Грустно от осознания ухода из жизни Владимира Семеновича Королюка.
С Владимиром Семеновичем познакомился, когда поступал к нему в аспирантуру. Первое впечатление: обязательность и требование обязательности.
Без его поддержки и советов, многое в моей жизни не состоялось бы. Остались добрые воспоминания и чувство благодарности...
Ушел Ангел-хранитель во плоти. Грустно.
Сочувствую родным и близким Владимира Семеновича.
Профессор Дубко В.А.
Киев.
Нагаев Сергей Викторович
Владимир Семёнович Королюк принадлежит к тому поколению математиков, которое пришло в науку после войны. Его путь в науке был не таким простым, как у многих из нас. Согласно Википедии он отслужил в армии, заочно окончил два курса Харьковского университета, потом окончил Киевский университет. Некоторое время он работал учителем в школе, затем поступил в аспирантуру, которую окончил в 1954 г. Учителем Владимира Семёновича был Борис Владимирович Гнеденко, который сыграл большую роль в возрождении науки на Украине. Владимир Семенович Королюк громко громко заявил о себе, опубликовав в 1955 г. в Известиях Академии Наук (том 19, стр. 81-96 ) статью « О расхождении эмпирических распределений для двух независимых выборок». Эта статья сразу принесла ему всесоюзную известность. С Владимиром Семёновичем я познакомился в 1963 г., когда был в командировке в Киеве. Тогда же я познакомился с А.В. Скороходом, В. С. Михалевичем. Все трое сделали блестящую научную карьеру. Впоследствии я неоднократно встречался с Владимиром Семёновичем на различных конференциях, зимних и летних школах. Последний раз это было в 2007 г. в Киеве, где проходила конференция, посвященная 50-летию пространства Скорохода. На меня Владимир Семёнович всегда производил впечатление энергичного и в то же время уравновешенного доброжелательного человека, приятного в общении. Деятельность Владимира Семёновича была чрезвычайно многогранна. Он написал много статей и монографий, преподавал в университете, воспитал много учеников, был заместителем директора Института математики, организовал много научных встреч. Он трудился всю жизнь, до самого конца. Господь даровал ему талант и долгую жизнь, и он использовал этот дар сполна. Всю жизнь он прожил на родной земле и вот теперь упокоился в ней. Может быть, кто-то из его многочисленных учеников, обладающий литературным даром, напишет воспоминания о своем учителе, ярком представителе украинской интеллектуальной элиты.
Профессор, Институт математики им. С.Л.Соболева СО РАН
Королюки Дмитро і Ніна
Королюки Дмитрий и Нина сердечно благодарят всех высказавшихся на сайте по поводу его ухода из жизни.
Это был не прагматик, а моралист с транцендентным мышлением, для которого бескорыстие и честь были главными присущими качествами. Который не хватался за власть и блага, а отстаивал справедливость и помогал тем, кто в этом нуждался. И не стремился к обогащению за счёт социальных преференций.
И похоже, это оценили многие из тех, кто ЕГО знал...
==================================================
Korolyuki Dimitri and Nina sincerely thank everyone who spoke on the site about his passing away.
He was not a pragmatist, but moralist with transcendental mindset, for whom disinterestedness and honor were the main inherent qualities. Who did not seize power and benefits, but defended justice and helped those who needed it. And he did not strive for enrichment at the expense of social preferences.
And it seems that many of those who knew HIM appreciated this ...
день пам'яті Володимира Семеновича Королюка
Сьогодні - день народження Володимира Семеновича Королюка. Дуже сумно, що він вже пішов від нас, згадаймо його добрим словом і все добре, що він встиг зробити для науки, її розвитку і поширенню в світі.
Вічна йому пам'ять...
Це інтерв'ю В.С.Королюк дав 25 років тому: https://zn.ua/science/garmoniya,_vyverennaya_matematikoy,.html
Анатолій Сердюк