- 22.01.2020
Микола Павлович Корнєйчук (до 100-річчя від дня народження)
У січні 2020 р. світова математична громадськість відзначає 100-річчя від дня народження видатного українського математика, знаного у світі фахівця і фундатора потужної наукової школи з теорії наближення, лауреата Державної премії СРСР (1973), Державної премії України в галузі науки і техніки (1994), премії імені М.В.Остроградського НАН України (2000), заслуженого діяча науки і техніки України (2000), доктора фізико-математичних наук (1964), професора (1965), академіка НАН України (1997).
Народився Микола Павлович Корнєйчук 22 січня 1920 р. в селі Бобрик Петриковського району Гомельської області в білоруській селянській родині. Його батько, Павло Антонович, і мати, Ганна Іванівна, займалися землеробством, у 1933 р. вступили до колгоспу. Після закінчення семирічної школи у 1935 р. Микола Павлович вступив до Гомельського індустріально-педагогічного технікуму і, закінчивши його, в 1938 р. почав працювати вчителем математики у семирічній школі міста Турова Гомельської області.
У 1940 р. М.П. Корнєйчука призвали на строкову службу до лав Радянської армії. Потім він став курсантом Краснодарського гвардійського стрілецького полку 20-ї гвардійської стрілецької дивізії. Був двічі поранений. За проявлені мужність та героїзм нагороджений орденом «Червоної зірки»(1944) та медаллю «За перемогу над Німеччиною» (1945), згодом став кавалером ордена «Вітчизняної війни» І ступеня. З 1948 р. проходив службу у штабі Військово-повітряних сил у місті Телаві (Грузія), обіймав посаду начальника штабу авіаційної ескадрильї.
У 1949 р. Микола Павлович звільняється в запас і переїздить зі своєї сім’єю у місто Павлоград Дніпропетровської області. Там він до 1955 р. працює учителем математики у середній школі і паралельно навчається на заочному математичному відділенні Дніпропетровського державного університету.
Після отримання диплома з відзнакою Микола Павлович вступає до аспірантури на кафедру математичного аналізу Дніпропетровського державного університету. Там він знайомиться із колом ідей знаменитої школи з теорії наближень, заснованої у Дніпропетровську ще в довоєнні роки А.М. Колмогоровим та С.М. Нікольським. Згодом саме академік Сергій Михайлович Нікольський стане для М.П. Корнєйчука науковим наставником, порадником і старшим другом на все подальше життя.
Після закінчення аспірантури Микола Павлович залишається працювати на кафедрі спочатку як асистент (1958–1960), потім на посаді доцента (1960–1962), а згодом і старшого наукового співробітника (1962–1963).
В 1959 р. М.П. Корнєйчук успішно захищає кандидатську дисертацію «Некоторые вопросы приближения периодических функций тригонометрическими многочленами».
У 1961 р. Микола Павлович розв’язує відому задачу Фавара про точні значення найкращих рівномірних наближень тригонометричними поліномами класів Гельдера. Згодом Микола Павлович знайшов точні значення найкращих рівномірних наближень тригонометричними поліномами класів функцій із заданою опуклою вгору мажорантою їх модулів неперервності, а також встановив точну константу в нерівності Джексона для найкращих рівномірних наближень неперервних періодичних функцій тригонометричними поліномами.
У 1963 р. в московському Математичному інституту їм. В.А. Стєклова АН СРСР Микола Павлович блискуче захистив докторську дисертацію «О наилучшем равномерном приближении непрерывных функций» i в цьому ж році став завідувачем кафедри теорії функцій Дніпропетровського державного університету, а з 1965 р. — професором.
У науковій творчості Миколі Павловичу завжди була притаманна спрямованість на вирішення складних фундаментальних проблем, що вимагало створення нових методів досліджень, пов’язаних з екстремальними задачами теорії наближень. Одним з його найвагоміших внесків у світову математичну скарбницю стало, напевно, створення ним теорії Σ-перестановок. Доведені Миколою Павловичем у 1970 р. теореми порівняння Σ-перестановок i перестановок Гарді у поєднанні з теоремами двоїстості заклали основу створеного ним методу дослідження екстремальних задач теорії апроксимації. За допомогою цього методу йому вдалося в усій повноті i завершеності розв’язати знамениту задачу Фавара про точні значення найкращих наближень тригонометричними поліномами у просторах з рівномірною та інтегральними метриками класів диференційованих періодичних функцій із заданою опуклою вгору мажорантою модуля неперервності їх похідних r-го порядку при всіх натуральних r . Цей метод виявився надзвичайно плідним i у дослідженнях, пов’язаних з розв’язанням багатьох інших екстремальних задач теорії апроксимації, в тому числі в задачах про точні значення поперечників функціональних класів.
У 1972 р. М.П. Корнєйчука було обрано членом-кореспондентом АН УРСР, а у 1973 р. за цикл праць з екстремальних задач теорії наближень, опублікованих у 1961–1972 рр., йому одноосібно присуджено Державну премію СРСР (це була перша така премія з математики, отримана українським ученим у галузі теорії апроксимації).
За запрошенням оргкомітету XVII Міжнародного конгресу математиків, який проходив у 1974 р. у м. Ванкувер (Канада), М.П. Корнєйчук виступив з годинною доповіддю.
У 1974 р. Микола Павлович переїхав до Києва, де очолив щойно створений в Інституті математики АН УРСР відділ геометричної теорії функцій та топології (з 1987 р. — відділ теорії наближень).
Дослідження М.П. Корнєйчука охоплювали дуже широке коло екстремальних задач теорії наближення. Розроблені ним методи розв’язування екстремальних задач i його глибокі результати справили значний вплив на розвиток теорії наближень. Загалом їх результатом стало успішне розв’язання низки складних екстремальних задач теорії наближень як самим Миколою Павловичем, так i його учнями. Переважна більшість точних результатів з апроксимації функцій за допомогою поліномів i сплайнів, з оптимізації квадратур, з обчислення поперечників функціональних класів, з оптимального відновлення функцій i функціоналів, з односторонньої апроксимації функціональних класів, результатів зі встановлення точних нерівностей для норм проміжних похідних (нерівностей типу Колмогорова), а також з дослідження екстремальних властивостей поліномів i сплайнів (сплайнів мінімального дефекту, ідеальних сплайнів i моносплайнів), отриманих за останні п’ять десятиліть, так чи інакше пов’язані з ідеями, методами та напрацюваннями М.П. Корнєйчука.
У 1990-х роках вектор наукових досліджень Миколи Павловича змістився в бік інформаційних аспектів теорії наближень. «Інформаційний» підхід до різних проблем теорії апроксимації дозволив набагато повніше використовувати відомі методи i результати для розв’язання задач оптимального відновлення математичних об’єктів за наявності неповної інформації стосовно їх складових, на основі яких описується структура цих об’єктів
Результати досліджень Миколи Павловича та його учнів узагальнено в 9 монографіях. Ці монографії одразу після їх виходу у світ, ставали дуже популярними серед фахівців з теорії апроксимації та чисельного аналізу. Їх затребуваність зумовлена не лише високим науковим рівнем та винятковою прозорістю змісту, а й доступністю викладу матеріалу і його ретельним добором. Монографію «Exact constants in approximation theory» М.П. Корнєйчук написав на замовлення всесвітньо відомої серії «Encyclopedia of Mathematics and its Applications», її опубліковано у видавництві Кембриджського університету. По книгах Миколи Павловича навчалося не одне покоління фахівців з теорії апроксимації.
Наукові та педагогічні здобутки Миколи Павловича високо оцінені державою. У 1967 р. його було нагороджено Орденом Леніна, а в 1980 р. — Орденом Трудового Червоного Прапора. У 1994 р. М.П. Корнєйчуку (разом з С.М. Нiкольським, В.П.Моторним, В.Ф. Бабенком, А.О. Лигуном i В.Л. Вєликiним) за цикл праць «Теорія сплайнів та її застосування в оптимізації наближень» присуджено Державну премію України в галузі науки i техніки.
У 1997 р. Миколу Павловича Корнєйчука обрано дійсним членом Національної академії наук України. У 2000 р. за цикл праць з теорії наближення функцій М.П.Корнєйчуку (разом з С.М.Нiкольським і О.І. Степанцем) присуджено премію імені М.В. Остроградського НАН України. Того самого року указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
В особі Миколи Павловича талант вченого поєднувався з непересічними організаторськими здібностями. Впродовж багатьох років він очолював Київське математичне товариство, був заступником академіка-секретаря Відділення математики НАН України. Протягом багатьох десятиліть він був керівником наукового семінару відділу теорії наближень в Інституті математики НАН України. Важко переоцінити внесок М.П. Корнєйчука у сфері підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації на посадах голови спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій в Інституті математики НАН України, а також голови експертної ради ВАК України з математики. Багато сил та енергії Микола Павлович приділяв і науково-видавничій діяльності. Був заступником головного редактора «Українського математичного журналу», членом редколегії журналу «East Journal on Approximations», членом редакційної ради математичного видання «Праці Інституту математики НАН України».
Микола Павлович Корнєйчук відійшов у вічність 22 липня 2003 р. після тривалої тяжкої хвороби. Видатного вченого поховали на Байковому кладовищі у Києві. В пам’ять про М.П. Корнєйчука в 2010 р. у м. Дніпро проведено міжнародну математичну конференцію «Теорія наближень і її застосування», а до 100-річчя від дня його народження заплановано міжнародну конференцію «Теорія наближень і її застосування», яка має відбутися 16–19 вересня 2020 р. у м. Дніпро. У 2014 р. засновано премію Інституту математики НАН України імені Миколи Павловича Корнєйчука для молодих вчених.
Математична обдарованість та педагогічний талант Миколи Павловича дозволили йому створити нині визнану в усьому світі потужну математичну школу, яка на сьогодні налічує 8 докторів та близько 30 кандидатів наук. Зберігаючи світлу пам’ять про свого великого Учителя, його учні (наукові діти та онуки) активно і успішно продовжують наукові дослідження в багатьох важливих напрямах теорії наближень. У різних галузях математичної науки вони працюють сьогодні як в Україні, так i за її межами — у багатьох країнах Європи, Азії та Америки.
Завдяки своїм людським якостям, яскравому математичному таланту, величезній наполегливості та працездатності Микола Павлович Корнєйчук здобув авторитет i повагу всієї математичної спільноти. Його ім’я золотими літерами вписане у світову скарбницю теорії наближення функцій.